ƒо галузей, що випускають товари народного споживанн¤, на-лежить не т≥льки легка промислов≥сть, ¤ка нал≥чуЇ понад 20 п≥дгалузей, а й важка, де зосереджено виробництво рад≥оприймач≥в ≥ рад≥оелектронноњ апаратури, телев≥зор≥в, годинник≥в, легкових ав-томоб≥л≥в, мебл≥в, побутовоњ техн≥ки та запасних частин до нењ, м≥кроелектрон≥ки, м≥кропроцесорних засоб≥в, касетних в≥деомагн≥тофон≥в, холодильник≥в ≥ морозильник≥в, швейних, в'¤зальних ≥ пральних машин, мотоцикл≥в, мопед≥в ≥ велосипед≥в, пилосос≥в, автоматичних посудомийних машин, фото- ≥ к≥номатер≥ал≥в, фармацевтичних пре-парат≥в, лакофарбових матер≥ал≥в, засоб≥в захисту рослин сад≥в ≥ город≥в. ÷е також сфера побутових послуг, пасажирського тран-спорту та зв'¤зку, житлово-комунального господарства, туристсько-експлуатац≥йноњ бази та ≥нших послуг державних орган≥зац≥й, кооператив≥в, колгосп≥в. ¬иробництво товар≥в народного споживанн¤ ще не задоволь-н¤Ї господарських потреб населенн¤ ”крањни. “ому сл≥д зб≥льшити випуск товар≥в ≥ обс¤г послуг за рахунок пол≥пшенн¤ використан-н¤ виробничих потужностей, зниженн¤ матер≥алом≥сткост≥ продукц≥њ, економного витрачанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в, буд≥вництво нових п≥д-приЇмств ≥ њх ф≥л≥ал≥в у м≥стах ≥ селищах, ¤к≥ мають в≥дпов≥дн≥ тру-дов≥ ресурси. ¬иробництво товар≥в народного споживанн¤ характеризуЇтьс¤ випуском продовольчих ≥ непродовольчих товар≥в. ѕродовольч≥ то-вари, б≥льш докладно розгл¤нуто у тем≥ "–озм≥щенн¤ галузей аг-ропромислового комплексу". ќбс¤ги виробництва непродовольчих товар≥в у 1980-1995 рр. подано у табл. 33. « табл. 33 видно, що у 1992-1995 рр. виробництво основних вид≥в товар≥в народного споживанн¤ значно знизилос¤. “ака сама ситуац≥¤ спостер≥галас¤ в 1996 р., що пов'¤зано з гострою нестачею сировини ≥ матер≥ал≥в, порушенн¤м господарських зв'¤зк≥в м≥ж п≥дприЇмствами-партнерами та в≥дсутн≥стю валютних кошт≥в дл¤ за-куп≥вл≥ сировини за кордоном. “овар≥в народного споживанн¤ надходить на внутр≥шн≥й ринок менше, н≥ж њх виробл¤ють в ”крањн≥, оск≥льки з метою подальшого завоюванн¤ ринк≥в збуту ≥ розширенн¤ обс¤г≥в виробництва екс-портноњ конкурентноњ продукц≥њ ур¤дом дозволено зб≥льшити ек-спорт до 30 % виробництва взутт¤, од¤гу, трикотажних вироб≥в та ≥н. —еред галузей виробництва непродовольчих товар≥в одн≥Їю з найважлив≥ших Ї легка промислов≥сть (див. картосхему на с. 171), ¤ка забезпечуЇ населенн¤ тканинами, од¤гом, взутт¤м тощо, а про-мислов≥сть - кордом, техн≥чними тканинами та ≥н. ¬иробничий потенц≥ал легкоњ ≥ текстильноњ промисловост≥ ”к-рањни давав можлив≥сть виготовл¤ти 11,3 м2 тканин, 5,6 пари панч≥шно-шкарпеткових ≥ 2,9 шт. трикотажних вироб≥в, 2,0 пари взут-т¤ на кожну людину. ” галуз≥ легкоњ промисловост≥ нал≥чуЇтьс¤ 483 виробничих п≥д-приЇмства, з них 188 у 1994 р. були ще державними, 179 - оренд-ними, 116 - колективними. ѕроте значн≥ потенц≥йн≥ можливост≥ галуз≥ використовуютьс¤ недостатньо внасл≥док значних недопоставок сировини за м≥ждер-жавними угодами з крањнами —ѕƒ практично припинен≥ ≥мпортн≥ поставки, ¤к≥ щороку становили 500 млн. дол. —≤≤≤ј. ќтримано лише 41,9 тис. т бавовни зам≥сть 77 тис. т. ѕоставл¤Їтьс¤ в галузь менше, н≥ж потр≥бно, х≥м≥чних ниток ≥ волокна, шубно-хутровоњ сировини, каучук≥в, синтетичних латекс≥в, барвник≥в та ≥н. ѕ≥дприЇмства час-тково працюють на давальницьк≥й сировин≥, щоб не простоювати, що призводить до зб≥дненн¤ украњнського ринку товар≥в. ƒо того ж держави монопол≥сти-постачальники основних вид≥в сировини в ”крањну пост≥йно п≥двищують ц≥ни на них, внасл≥док чого з почат-ку 1993 р. до початку 1995 р. варт≥сть продукц≥њ легкоњ промисло-вост≥ зросла в≥д 26 до 77 раз≥в. ѕеред легкою промислов≥стю поставлено важлив≥ завданн¤ - формувати ≥ розм≥щувати державн≥ замовленн¤ ≥ державн≥ контракти ≥ координувати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, пов'¤зану з виконанн¤м цього завданн¤, а також виробл¤ти ц≥льов≥ програми перспективного роз-витку нових вид≥в сировини, збалансованого розвитку п≥дгалузей. ” розроблених проектах програм розвитку легкоњ промисловост≥ ”крањни передбачено розширити сировинну базу та л≥кв≥дувати диспропорц≥њ в окремих п≥дгалуз¤х; розвивати машинобудуванн¤ дл¤ легкоњ промисловост≥, а також механ≥зм в≥дновленн¤ коопера-тивних зв'¤зк≥в з крањнами —Ќƒ. ¬≥дновлюютьс¤ пос≥ви бавовнику на п≥вдн≥ ”крањни, де в≥н вирощувавс¤ ще в 30 - 50 - х роках. «аслу-говуЇ на увагу також пропозиц≥¤ украњнського науково-досл≥дного ≥нституту текстильноњ промисловост≥ та к≥лькох ≥нститут≥в ”крањни щодо виробленн¤ технолог≥њ виготовленн¤ целюлози з б≥олог≥чноњ маси та њњ переробки на штучн≥ волокна ≥ нитки. ™ програми ро-згортанн¤ виробництва барвник≥в ≥ дубильних речовин. ” зв'¤зку ≥з значними можливост¤ми забезпеченн¤ промисло-вост≥ ”крањни власним льоноволокном доц≥льно прискорити буд≥в-ництво —амб≥рського льонокомб≥нату дл¤ випуску лл¤них тканин. ¬ипущено першу продукц≥ю дл¤ легкоњ промисловост≥ на основ≥ конверс≥њ окремих п≥дприЇмств воЇнно-промислового комплексу. Ќа р≥зних стад≥¤х п≥дготовки та освоЇнн¤ перебувають майже 20 вид≥в устаткуванн¤ дл¤ галуз≥. ’≥м≥чна промислов≥сть ”крањни маЇ можлив≥сть вже нин≥ вико-ристовувати власн≥ потужност≥ дл¤ виробництва синтетичноњ шк≥-ри, клею, п≥дошов, х≥м≥чних ниток ≥ волокон, капролактаму, необ-х≥дного дл¤ виробництва х≥м≥чних ниток ≥ пр¤ж≥. —л≥д орган≥зувати виробництво пол≥уретанових композиц≥й дл¤ взуттЇвоњ галуз≥, ¤к≥ дос≥ ≥мпортували. –озм≥щенн¤ легкоњ промисловост≥ виг≥дно поЇднуЇтьс¤ з розм≥-щенн¤м важкоњ промисловост≥, оск≥льки у виробництв≥ предмет≥в споживанн¤ зайн¤т≥ здеб≥льшого ж≥нки, а у важк≥й промислово-ст≥ - чолов≥ки. ѕри розм≥щенн≥ галузей враховуютьс¤ забезпечен-н¤ трудовими ресурсами, народногосподарськ≥ функц≥њ ≥ терито-р≥альн≥ особливост≥ окремих економ≥чних рег≥он≥в ”крањни. ѕри бу-д≥вництв≥ нових п≥дприЇмств, кр≥м кап≥тальних витрат, сл≥д обов'¤з-ково враховувати витрати на соц≥альну ≥нфраструктуру. Ћегка промислов≥сть т≥сно пов'¤зана ≥з с≥льським господарст-вом на стад≥¤х первинноњ обробки сировини та з машинобудуван-н¤м й х≥м≥чною промислов≥стю, ¤к≥ постачають њй устаткуванн¤, барвники тощо. ” розм≥щенн≥ х≥м≥чноњ промисловост≥ в≥дбулис¤ зм≥ни, зумов-лен≥ фактичною л≥кв≥дац≥Їю розвиву м≥ж сировинними районами ≥ районами виробництва. ¬овн¤не, бавовн¤не, шовкове, трикотажне виробництво ор≥ЇнтуЇтьс¤ на сировину ≥ споживача; взуттЇве ≥ швей-не - на споживача, лл¤не - на сировину. ” легк≥й промисловост≥ найб≥льшою п≥дгалуззю Ї текстильна, до ¤коњ Ќалежить первинна обробка текстильноњ сировини, пот≥м бавовн¤на, лл¤на, вовн¤на, шовкова, нетканих матер≥ал≥в, конопле-джутова, с≥тко-в'¤зальна, текстильно-галантерейна, трикотажна, вал¤но-повст¤на п≥дгалуз≥. “екстильна промислов≥сть ”крањни почала розвиватис¤ ще до ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, проте б≥льш≥сть п≥дприЇмств були невелики-ми. ƒе¤ке пожвавленн¤ њњ розвитку почалос¤ у рад¤нський пер≥од, коли стар≥ п≥дприЇмства було реконструйовано ≥ збудовано нов≥ у иЇв≥, ѕолтав≥, ќдес≥, ∆итомир≥, а згодом велик≥ бавовн¤н≥ комб≥-нати у ’ерсон≥ ≥ “ернопол≥, камвольно-суконний - у „ерн≥гов≥, ƒарницький ( ињв) шовковий комб≥нат, ∆итомирський ≥ –≥внен-ський льонокомб≥нати, бавовн¤нопр¤дильн≥ фабрики у иЇв≥ та Ћьвов≥. –еконструйовано ≥ зб≥льшено потужност≥ „ерн≥вецького тек-стильного комб≥нату, ƒунаЇвецькоњ (’мельницька обл.) ≥ Ѕогуславськоњ ( ињвська обл.) суконних фабрик. Ѕавовн¤на промислов≥сть дл¤ виробництва тканин Ї першою серед галузей текстильноњ промисловост≥. Ќа нењ припадаЇ 50,1 % . вс≥х тканин, що виробл¤ютьс¤. ƒл¤ нењ характерне в≥ддаленн¤ в≥д сировинноњ бази ≥ нав≥ть споживач≥в. Ѕавовн¤на промислов≥сть у своњй структур≥ маЇ пр¤дильне, ткацьке, крутильно-ниткове ≥ фарбувальнообробне виробництво. Ѕавовна Ї основною сировиною дл¤ де¤ких вид≥в тканин з дом≥шкою синтетичних ≥ штучних волокон. ќсновн≥ бавовн¤н≥ п≥дприЇмства розм≥щен≥ у ’ерсон≥ ≥ “ерно-пол≥ (бавовн¤н≥ комб≥нати), ƒонецьку (бавовп¤нопр¤дильний ком-б≥нат), Ќововолинську (бавовн¤на фабрика), ѕолтав≥ (пр¤дильна фабрика), иЇв≥ (ватноткацька), „ерн≥вц¤х. ≤вано-‘ранк≥вську, о-ломињ, оростишев≥ та –адомишл≥ (ткацьк≥ фабрики), Ќ≥копол≥ (нит-кова фабрика). ¬овн¤на промислов≥сть - одна з найстар≥ших п≥дгалузей тек-стильноњ промисловост≥. ¬она виробл¤Ї 7,0 % ус≥х тканин ”крањни, первинне обробл¤Ї вовну, виготовл¤Ї пр¤жу, тканини та вироби з нењ. „исте вовн¤не виробництво майже не збереглос¤. як дом≥шки використовують х≥м≥чн≥ й синтетичн≥ волокна, бавовну. —учасн≥ фабрики д≥ють у ’арков≥, ќдес≥, —умах, ƒунањвц¤х (’мельницька обл.), Ѕогуслав≥, ременчуц≥, ƒонецьку, Ћубнах; у Ћуганську -тон-косуконна фабрика, „ерн≥гов≥ - камвольно-суконний комб≥нат ≥ ривому –оз≥ - вовнопр¤дильна фабрика. ” иЇв≥, Ѕогуслав≥, „еркасах ≥ р¤д≥ м≥ст „ерн≥вецькоњ ≥ «акар-патськоњ областей зосереджено виробництво килим≥в ≥ килимових вироб≥в з вовни й синтетичних волокон. Ўовкова промислов≥сть пов'¤зана з виробництвом х≥м≥чних во-локон, ¤к≥ майже повн≥стю вит≥снили природний шовк-сирець. ¬она виробл¤Ї 20,5 % ус≥х тканин ”крањни. Ўовкова промислов≥сть зосе-реджена у иЇв≥, де виробл¤ють крепдешин ≥ крепжоржет з нату-рального шовку; у иЇв≥ ≥ „еркасах випускають тканини ≥з штуч-ного ≥ синтетичного волокон, у Ћуганську - меланжев≥ шовков≥ тканини. —пец≥ал≥зован≥ фабрики иЇва ≥ Ћисичанська виготовл¤-ють шовков≥ тканини техн≥чного призначенн¤. Ћл¤на промислов≥сть розвинулас¤ в ”крањн≥ за рад¤нський пе-р≥од. ¬она випускаЇ 7,3 % тканин крањни на –≥вненському ≥ ∆ито-мирському льонокомб≥натах, оростенськ≥й ≥ ћарчих≥но-Ѕудськ≥й (∆итомирська обл.) фабриках. ѕ≥дприЇмства повн≥стю забезпечен≥ власним льоноволокном. „астину льоноволокна вивоз¤ть за меж≥ крањни. онопл¤но-джутова промислов≥сть, кр≥м прив≥зного джуту ≥ влас-ноњ сировини (волокна конопель), використовуЇ коротке волокно льону, бавовн¤ну пр¤жу, х≥м≥чн≥ волокна. ћайже всю продукц≥ю ц≥Їњ п≥дгалуз≥ випускають ќдеська джутова фабрика ≥ ’арк≥вський канатний завод, повн≥стю задовольн¤ючи потреби ”крањни. „асти-ну продукц≥њ експортують. “рикотажною промислов≥стю ”крањни вироблено в 1995 р. 27,0 млн. шт. трикотажних вироб≥в. «а 19я5-1995 рр. виробництво зменшилос¤ в 12 раз≥в. ¬она маЇ значну власну сировинну базу. Ќайб≥льш≥ трикотажн≥ п≥дприЇмства розташован≥ у иЇв≥, ’арков≥, Ћьвов≥, ќдес≥, ∆итомир≥, ћиколаЇв≥, —≥мферопол≥, „ерн≥вц¤х, ƒо-нецьку, ≤вано-‘ранк≥вську, ƒн≥пропетровську, Ћуганську, ’мель-ницькому, ѕрилуках („ерн≥г≥вська обл.). ” ’арков≥, ∆итомир≥, „ер-н≥вц¤х, Ћьвов≥ й „ервоноград≥ (Ћьв≥вська обл.) працюють панч≥шн≥ фабрики. Ўвейна промислов≥сть розм≥щена у районах споживанн¤, зде-б≥льшого у великих населених пунктах, оск≥льки перевезти ткани-ни ≥ нитки дл¤ нењ економ≥чн≥ше, н≥ж готов≥ вироби. ” швейн≥й промисловост≥ створено виробнич≥ об'Їднанн¤ ≥ ф≥рми, серед них так≥ в≥дом≥, ¤к кињвське виробниче об'Їднанн¤ швейноњ промисло-вост≥ "”крањна", льв≥вська ф≥рма "ћа¤к", ’арк≥вська швейна фаб-рика ≥м. ё. ƒ. —ин¤кова та ≥н. Ўвейна промислов≥сть донедавна на 90 % задовольн¤ла попит населенн¤ ”крањни на готовий од¤г, б≥-лизну та ≥ншу продукц≥ю. Ўк≥р¤но-взуттЇва промислов≥сть п≥сл¤ текстильноњ Ї найваж-лив≥шою п≥дгалуззю легкоњ промисловост≥. ќсновна сировина дл¤ нењ - природна шк≥ра св≥йських, диких ≥ морських тварин. ѕроте широке використанн¤ нових синтетичних матер≥ал≥в (штучноњ шк≥-ри, гуми), парусини, вовни (дл¤ вал¤ного взутт¤), тканини суттЇ-во збагатило й доповнило сировинну базу взуттЇвого виробни-цтва. р≥м того, ≥з шк≥ри виготовл¤ють од¤г, шорно-с≥дельн≥ та галантерейн≥ вироби, детал≥ дл¤ текстильних та ≥нших машин. ѕа розм≥щенн¤ шк≥р¤ного виробництва впливають ≥ центри м'¤с-ноњ промисловост≥, а також традиц≥йн≥ способи й види вичинки шк≥р. ” взуттЇвому виробництв≥ велику роль в≥д≥грають процеси ме-хан≥зац≥њ та машинобудуванн¤ дл¤ шк≥р¤но-взуттЇвого виробництва. ѕ≥дприЇмства шк≥р¤но-взуттЇвоњ промисловост≥ виробл¤ють жорстк≥ ≥ м'¤к≥ шк≥р¤н≥ товари, взутт¤ з натуральноњ ≥ штучноњ шк≥ри. Ўк≥р¤на промислов≥сть - стара галузь виробництва в ”крањн≥. Ўк≥р¤н≥ п≥дприЇмства розм≥щен≥ у ’арков≥, иЇв≥, Ћьвов≥, ¬асиль-ков≥ ( ињвська обл.), Ѕердичев≥, ћиколаЇв≥. Ўтучну шк≥ру виготов-л¤ють у иЇв≥, “ернопол≥, «апор≥жж≥, Ћуцьку, шк≥рзам≥нники - в ќдес≥. —учасна взуттЇва промислов≥сть ”крањни перетворена на вели-ку механ≥зовану галузь. —тар≥ взуттЇв≥ фабрики у иЇв≥, ’арков≥, ƒн≥пропетровську, ћиколаЇв≥, Ѕахмут≥, ’ерсон≥ реконструйовано; у Ћуганську, иЇв≥, Ћьвов≥, ќдес≥, ¬асильков≥, «апор≥жж≥ й ћукачев≥ збудовано нов≥ велик≥ п≥дприЇмства. ¬сього в крањн≥ д≥Ї 16 шк≥р¤них ≥ 33 взуттЇвих виробничих об'Їднанн¤ ≥ п≥дприЇмства. Ќайб≥льш≥ шк≥р¤н≥ виробнич≥ об'Їднанн¤ - у Ѕердичев≥ ("—в≥та-нок"), ≤вано-‘ранк≥вську, иЇв≥; взуттЇв≥ виробнич≥ об'Їднанн¤ - у Ћуганську, Ћьвов≥ ("ѕрогрес"), ’арков≥, ривому –оз≥, ’мель-ницьку. ƒл¤ шк≥р¤но-взуттЇвоњ промисловост≥ важливо удосконалювати д≥ючу ≥ створювати нову, високоефективну технолог≥ю шк≥р¤но-взуттЇвого ≥ дубильно-екстрактового виробництва; освоювати ма-тер≥али з пол≥пшеними технолог≥чними та експлуатац≥йними влас-тивост¤ми; механ≥зувати та автоматизувати виробнич≥ процеси. ’утрова п≥дгалузь переробл¤Ї хутрову, овечу сировину й штучне хутро ≥ виготовл¤Ї з них хутров≥ та шубн≥ вироби. ¬ минулому вона мала здеб≥льшого кустарний ≥ сезонний характер. “епер в ”крањн≥ збудован≥ ≥ працюють хутров≥ п≥дприЇмства у ’арков≥, Ѕалт≥ (ќдеська обл.), расноград≥ (’арк≥вська обл.), “исмениц≥ (≤вано-‘ранк≥вська обл.), Ћьвов≥, ќдес≥, ∆меринц≥. ¬ ”крањн≥ основний хутровий промисловий зв≥р - лисиц¤, ¤ка поширена на вс≥й територ≥њ. ќсобливо ц≥нне хутро куниц≥, видри, норки. «аготовл¤ють шк≥ри ховрах≥в, хом'¤к≥в ≥ вод¤них щур≥в, що Ї шк≥дниками с≥льського господарства. р≥м того, хутров≥ п≥дприЇм-ства переробл¤ють шк≥ри ср≥бл¤сто-чорноњ лисиц≥, кролика. ” п≥дгалуз≥ освоЇно технолог≥ю облагороджений овечих шк≥р, внасл≥док чого пол≥пшились ¤к≥сть ≥ зовн≥шн≥й вигл¤д вироб≥в та њх асортимент. ” хутров≥й п≥дгалуз≥ суттЇве значенн¤ маЇ також три-котажне штучне хутро, що ≥м≥туЇ натуральне хутро норки, куниц≥, Їнота, ондатри, ¤гн¤т каракульськоњ породи, овець тощо. ¬ ”крањн≥ штучне хутро виготовл¤ють ƒарницький шовковий комб≥нат, ињв-ське виробниче трикотажне об'Їднанн¤, фабрики у ∆овтих ¬одах (ƒн≥пропетровська обл.) ≥ яс≥н≥ («акарпатська обл.). Ќин≥ п≥дприЇм-ства п≥дгалуз≥ випускають вироби масового вжитку, удосконалю-ютьс¤ технолог≥њ обробки хутровоњ сировини ≥з застосуванн¤м но-вих ст≥йких барвник≥в, впроваджуютьс¤ автоматизован≥ системи управл≥нн¤ виробництвом. ¬иробництво галантерейних вироб≥в зосереджено у иЇв≥, ’ар-ков≥, Ћьвов≥, майже в ус≥х обласних центрах та ≥нших м≥стах ”крањ-ни. √алантерейн≥ п≥дприЇмство, кр≥м легкоњ промисловост≥, нале-жать до р≥зних галузей промисловост≥, њх продукц≥¤ дуже розмањ-та - господарськ≥ сумки, портфел≥, вал≥зи, косинки, стр≥чки, шар-фи, краватки, металев≥ вироби тощо. ќстанн≥ми роками мережа малих п≥дприЇмств, що виробл¤ють галантерейн≥ вироби, значно розширилась. ѕол≥граф≥чна промислов≥сть ¤к галузь виробництва виготовл¤Ї р≥зн≥ види друкованоњ продукц≥њ - книги, журнали, газети, геогра-ф≥чн≥ карти, етикетки, квитки, зошити, бланки тощо. ƒо нењ нале-жать ун≥версальн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥ пол≥граф≥чн≥ об'Їднанн¤ ≥ комб≥-нати, газетно-журнальн≥, газетно-бланков≥, книжково-журнальн≥ друкарн≥, допом≥жн≥ п≥дприЇмства, заводи дл¤ виготовленн¤ дру-карських фарб тощо, а також п≥дприЇмства дл¤ виготовленн¤ папе-рових вироб≥в. Ќайб≥льш≥ пол≥граф≥чн≥ п≥дприЇмства розташован≥ у иЇв≥, ’ар-ков≥, ¬≥нниц≥, ƒн≥пропетровську, ƒонецьку, «апор≥жж≥, Ћьвов≥, ќдес≥, –≥вному, “ернопол≥, —≥мферопол≥, „ерн≥вц¤х та ≥н. ” пол≥граф≥чн≥й промисловост≥ дедал≥ ширше впроваджуютьс¤ офсетний друк, фотопол≥мерн≥ друкарськ≥ форми, електронна тех-н≥ка, системи переробки текстовоњ ≥нформац≥њ, в≥деотерм≥нали, фото-наб≥рн≥ автомати. Ќин≥ з р≥зних причин п≥дгалузь перебуваЇ в кри-зовому стан≥, що впливаЇ на тираж≥ газет, журнал≥в, книжок. ‘арфоро-фа¤нсова промислов≥сть Ї важливою п≥дгалуззю ви-робництва товар≥в народного споживанн¤, що виготовл¤Ї дл¤ насе-ленн¤ фарфоров≥, фа¤нсов≥ та ≥нш≥ вироби тонкоњ керам≥ки, а та-кож господарського ≥ художнього фарфору, фа¤нсу, нап≥вфарфору ≥ майол≥ки. ¬≥дносно добре ц¤ галузь була розвинена ще в XIX ст. у Ѕудах (б≥л¤ ’аркова), а в XIX - на початку XX ст. - у Ѕаран≥вц≥, ƒовбиш≥, оростен≥, ќлевську, √ородниц≥ (∆итомирська обл.), Ѕо-рислав≥ (Ћьв≥вська обл.), ѕолтав≥. «будован≥ нов≥ фарфоров≥ заводи ” ƒружк≥вц¤х, ≥ровоград≥, “ернопол≥. √оловною сировинною ба-зою фарфоро-фа¤нсовоњ промисловост≥ Ї каол≥ни ѕросин≥вського (ƒн≥пропетровська обл.), √луховецького (¬≥нницька обл.), Ѕогородницького ≥ ¬олодимирського (ƒонецька обл.) родовищ. –≥зн≥ галуз≥ економ≥ки ”крањни виробл¤ють предмети широкого вжитку (табл. 34). ” галуз¤х важкоњ промисловост≥ в 1995 р. було вироблено 41,2 % вс≥Їњ вартост≥ товар≥в народного споживанн¤. Ќин≥ промислов≥сть у сер≥йному виробництв≥ випускаЇ р≥зн≥ то-вари: телев≥зори, рад≥оприймальн≥ пристроњ, магн≥тофони, велоси-педи, мопеди, мотоцикли, холодильники, пральн≥ машини, фото-апарати, садово-городн≥й ручний ≥ механ≥зований ≥нструмент, са-дов≥ будиночки, мебл≥, електропобутов≥ прилади тощо. ¬ ”крањн≥ в≥дчуваЇтьс¤ деф≥цит багатьох товар≥в народного спо-живанн¤. ¬≥дсутн≥сть реальноњ конкуренц≥њ спричин¤Ї завищенн¤ ц≥н, спонукаЇ продавати низько¤к≥сну продукц≥ю. Ќин≥ зростанн¤ деф≥циту товар≥в поЇднуЇтьс¤ з гострим деф≥цитом державного бюд-жету. ѕотреба радикального реформуванн¤ очевидна. —л≥д р≥шуче згортати економ≥чно неефективн≥ дл¤ сусп≥льства види д≥¤льност≥. ƒоц≥льно переор≥Їнтовувати п≥дприЇмства на випуск продукц≥њ, пот-р≥бноњ споживачев≥, зб≥льшувати кап≥тальн≥ вкладенн¤ у виробниц-тво нових, техн≥чно складних товар≥в тривалого користуванн¤, фор-мувати розвинену мережу обслуговуванн¤ њх, нарощувати вироб-ництво садових будиночк≥в, розширювати продаж буд≥вельних ма-тер≥ал≥в, засоб≥в механ≥зац≥њ, що реально впливатиме на р≥вень житт¤ населенн¤ ”крањни. Ћ≥тература: